Запомни моё имя.Ты будешь кричать его позже..

Ну що, хочу казати, що прАгулка по нічному Житомиру, була незабутньою. Вітя і Ваня, дякую за кафе ;)ааах)  Дивилаь на цю довбану трассу, ідещо згадала. Згадала що ненавиджу цей довбаний район, бо з ним багато пов*язано. Якогось х*я, дивилась в кожне авто, з пофігістичним поглядом, виглядаючи якіхось людей.

Вчора, карьєр. Відпочили не забутньо. Не рахуючи, що до нас пристав мій екзаменатор, математики в комерційному коледжі (не знаючи того, що саме я сиділа в нього на іспиті) він нагло до мене чіплявся. 😉 Навчилась кувиркатись у воді 😉 ахаах;) Що треба дитині для щатя..Оттто ж бо 😉

Ти…а що ти…НІЧОГО!!

 

 

2 секунди, бля.

Зверніть увагу на заголовок. День так  добре починався.  А чому, як сказав папа : «Так треба було.» Ну якщо треба, отже повірю йому. Але обідно, блін. Сильно причому ;(

А так все кльово. Все же, мрію 😉 гам *)

Удалить файл «люблю его»? Да. Вы уверены? Да. Файл используется. Пожалуйста, сначала разлюбите, потом удаляйте. (с)

 

 

 

Это глубоко мне не разглядеть
Я к тебе тянусь, но боюсь задеть
Ты опять стоишь в круге пустоты
Сложно добежать — сломаны мосты
Раскаленный день не остудит дождь
Отпущу тебя — навсегда уйдешь,
Но..но пока ты ждешь…ждешь.

Я хочу бежать, но куда? зачем?
И помочь тебе не могу ничем
Воздух по глоткам — мне куда идти?
Мы с тобой стоим на краю пути
Холод по спине только не сейчас
Просто посмотри в бесконечность глаз
Так…ты спасаешь нас…нас.

Скажи, не молчи
Что любишь меня
Скажи, не молчи
Что любишь меня
Глаза закрываю и будто бы легче
Опять вспоминаю последние встречи
Скажи не молчи
Что ты любишь меня.

Тихо прошепчу главное тебе
Капли на словах позовут ко мне
И за все прости, если не смогла
Знал всегда что я для тебя жила
Несколько минут, просто подожди
Что-то навсегда здесь освободи
Вновь…ты меня найди…и.

Все, я ніби знову почала думати тверезими думками, про те навіщо мені жити. Чомусь я раніше жила , щоб комусь краще було. Так не буде. Роблю що хочу, де хочу, і як хочу. Звітувати не збираюсь.

Підросла ще на один рік, ніби не змінилась, але щось всередині не те.Ці грЬобані 15 років, я ж не забуду ніколи.занатто багато , цей рік значив для мене.Останній місяць літа. скоро. Вже. Я чекатиму. Любитиму. Віритиму.

Если тебе суждено быть с этим человеком и вместе протаптывать ваш жизненный путь, то вы в любом случае будете вместе, чтобы ни случилось, судьба сама сведёт..

ДавнЄнько;)

 

 

«Я не люблю встречаться с теми, кого я когда-то любила. Это нехорошие встречи, всё равно что с покойниками…»

єХ…Давно я цього не відчувала. Я у такому стані. Таке відчуття, що я не твереза. Я здається, закоалась. Я якщо чесно, зовсім забула, як це. Адресоване щастя, нарешті прийшло до мене. Я не знаю, що зі мною робиться. останні 2 дні, в небі літаю, мої думки наповнилися дійсністю , а поряд та людина яка мені до упаду подобається. Блін, ти дійсно примушуєш моє сердечко частіше битись. пасІба =*

Вже 2 місяць літа. Цей щалений червень, не забуду ніколи 🙂 Незабаром День Народження. СОлодкі 16 вже близько. Прикро лише,  що дехто з подруг б*є по найболішому. Вона просто так взяла, і зникла.  Зникла з нашого життя. Думала, що буде все. Але не це. Зізнаюсь, хочу все повернути. Але, все ж таки взяти і так просто зникнути. Існує…да…

А все буде добре, мать вашу… БУДЕ!!!!!!

 


У нас не стоит сп..у нас нет совместных фоток…о наших отношениях вообще мало кто знает..
Ну и что?мы ведь рядом с друг другом…и нам хорошо..а остальным и не обязательно об этом знать..