Зірка…(с)

Ммм…Цікаве відчуття. Таке відчуття щасливої людини,  посмішка та просто дощик за вікном не зпорить цього відчутя. Незабаром запланований переїзд. Сумно… Сумно покидати рідні для мене куточки. Моя квартира, двір, вулиця. Все ніби пов»язано зі мною, та моїм минулим. Я часто йшовши по ТАКИМ місцям, посміхаюсь і згадую деякі епізоди 🙂 Квартира, то взагалі… Кожний її куточок для мене означає більше ніж будь що. Тут і почалось моє нове життя, і тд… На згадку старі фото, з людьми половина яких вже не мають значення для мене. Рука не підіймається, видалити фото з папки №2 на Робочому столі.  Можливо воно так  і треба. Цей переїзд. Всі їдуть, чи не так?!

Далеко. Яке тупе та не потрібне слово.  Хто придумав його вживати. І чому всім на думку спало, що мені цікаво слухати це?! Новина. Ну да. Звичайно. НЕ ПОТРІБНО.

 

Він найкращий. Сьогоднішній вечір я запам»ятаю надовго. Не відпускала б, ніколи. нізащо. Я по ходу люблю його.

 

 

«закрой мне рот скотчем.» (с)

А життя все ж таки чудова річ 😉

Я впевнююсь в цьому, кожного дня. Дякую всім хто поряд 😉 Дякую тобі любий. Дякую, за те щастя. Незабаром 2 місяці 😉 Щаслива. Його слова іноді, аж за сердце беруть. …А ще мені соромно. Соромно за себе та свої вибрики. Якби на його місці був інший, він би не терпів. Він би просто  послав. Але не в цьому випадку.

Всем спасибо, все вободны

Якось…так

А от у вас колись було таке, що хочеться заснути і прото сказати собі, досить? Інколи ідеш по вулиці, бачиш когось зхожого, та тупо підійти хочеться. І пофіг хто то буде. Головне я ще раз в ті очі подивлюсь. Найбільше я боюсь слова «зустріч. Невже знову? Ніколи. А знаєте, що найбільше подобається? Ось ідеш серед друзів, така вся дєваха, крута, «ахуєнна». На шпільках 10 cм. з нафарбованими губами, та підведяними очима. Посмішка на всі 32. Все чудово. я знаю. Всі так думають. Ідеш серед його друзів, посміхаєшся. В скайпі, переписуєшся з його найкращим другум. «Та да кіцьк, я ахуєнчік. » ну да. ти ж супер баба. На всіх похуй
Далі…А що далі. Він в онлайні. Рідко. АЛе в онлайні. В закладках. Чому? а хер його знає. Напевно звичка. — Видали? Ні. не можу. -Напиши? ага щас. Гордість же ж вище всього. Не напишу. Я ж його навіть другом не вважаю. Та от. Пересікаєшся з старими знайомими. У всіх своє життя. Ти розповідаєш. Да. Все кльово. Я вже доросла. Роблю шо хочу. Так. ЗвичайноТак блядь. Скільки ж можна? Так заздріть. Я щаслива Да з таким хєровим минулим. але ЩАСЛИВА.Ніч. Особливо люблю це. Раніше це у мене була пора «поплакать». Зараз сплю. Але чорт візьми Як сплю…А зараз взагалі все, заміняється словом щаслива.- вночі не спиш, ревеш як дура. — Щаслива. — в житты не порядок, а повна хуйня- Щаслива. Більшість негативних випадків?- щаслива і тд..А це хіба добре? Та ні. ми все ЩАСЛИВІ.

By me…(c)

Без обид, без сожалений, Уходя за горизонт, Я хочу сказать спасибо, друг, И воздать тебе за все!

Ну ось. Вже завтра. А ніби цього і не було. Час линув, та минув занатто швидко. Хоча я і рада цьому. Дивлюсь на тебе з посмішкою, та без усіляких образ. Багато часу минуло після того, я вже не хочу мати з тобою нічого спільного. Давно не бачились.  Це найкращий подарунок, який ти мені коли — небудь робив. Ти зник з мого життя.  Ти зробив моє життя наповненим віри в себе, та в свої сили. Дякую за це.

Завтра тут буде лише одне слово у блозі. Яке буде мати сенс лише для мене.

 

А новини дня ще не закінчились. Я роблю дурницю. Я знаю. Мені не можна цього робити. Це все не для цього було. А я сама не знаю що зі мною.\дура\ Не можна так.

Все влюбленные клянутся исполнить больше, чем могут, и не исполняют даже возможного.
В. Шекспир