Черговий нічний брЄд

Його смерть примусила мене задуматись, про слово втрата.  Коли я плакала, я думала не тільки про нього а й про те  як раніше я розкидувалась словом втрата. Створіння яке я встигла полюбити всім сердцем, просто зникло з мого життя. Зранку я питала : Чому саме зі мною?  Він був ще таким маленьким. Я завжди його пам»ятатиму. Фото на комп»ютері, та в моїй пам»яті.

 

Що до іншого…Всі дивні часом стали. Особливо старша, ніби рідна людина, відноситься до мене ніби я зовсім і не рідна їй. Іноді дивишся на це  усе, в порівнянні з іншими, аж трохі заздрість чіпає. Чому у мене не так?

 

Дякую ночі на Новий Рік, та на Різдво. Ви подарували мені те про що я так довго мріяла. Дякую за мої очі наповнені щастям, та за сердце,  яке при погляді на нього билось все частіше. Все ж таки я знала, що такі почуття  не згаснуть.  Бо вони мої. Я багато думала, чи варте це такої уваги. Варте!!! Я в цьому переконуюсь і не одноразово. Бо така історія ще мінімум у половини нашої країни. Читаючи цитати та вірші вконтакті, у мене складається стійке враження що у всіх такий самий ідіот як і у мене. Цікаво почитати.

Прочитала книжку. Цікаву на мій погляд. Назву не скажу, бо не правильно зрозуміють.

Доречі кльовий цирк, мені подобається дивитись на те як вона грає у щастя. Цікаво як закінчиться ця історія : мудак і швабра.

Цікаво написати що після мого Нового Року разом із моєю Машою у мене категорично відмовилась функція : випити.Я просто перестала сприймати алкоголь. Не очікувала такого, від себе. Можливо друга моя пристрасть розвинеться більше.Побачимо.

   А зараз я піду спати. Хоча кого я обманюю. Починаю вмикати свій плейлист. Можливо прослухаю весь. Надобраніч. З Різдвом вас усіх.

 

Не нужно мечтать, мечтою нужно быть (с)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*