«Я бы простила ему его гордость, не задень он мою»

Їхавши сьогодні в нашому Житомирському транспорті, побачила таку дівчину цікаву. До попи то, шо я неі не знаю. Читала вона книжку, фіг його знає яку. Вона сиділа біля мене, і я ненавмисно почала читати її книгу. Все що я встигла зрозуміти, що дівчина вбила свого хлопця за те, що він їй зраджував. Ніфіговінько так.) Треба задуматись.)

А іще, така штукенцІя…Ви ніколи не думали, як одна пісня і один не контроль думок може змінити настрій? Сьогодня просто не навмисно, пропустила спогади поміж очей. Аж сльози навернулись. Але поряд сидів мій тато, який не звик бачити мене у сьозах, або у поганому настрої. Взявши себе у руки, я перемикнула пісню.)